Як часто ми говоримо неправду заради, як нам здається, доброї справи? А як часто дорослі відверто брешуть дітям, бо вважають, що їм ще зарано про щось знати? Фільм польського режисера Кристофера Руса «Занадто дорослий для казок» розповідає про три види брехні:
– брехня від страху,
– брехня від дурості,
– брехня від кохання.
Третя (брехня від кохання), за замислом Кристофера Руса, — найстрашніша, бо застосовується до найдорожчих людей.
Хлопець Вальдек, якого грає Міцей Карась, завзятий геймер. В нього навіть є команда «Три королі» та мрія — виграти місцевий турнір, аби поїхати до Німеччини. Але ані в комп’ютерній грі, ані у реальному житті у нього не все гаразд.
Він застряг у болоті навколишньої брехні. Його обманює матір, а ліпший друг Сташек намагається поцупити дівчину, яка дуже подобається Вальдеку. А він вже навіть намалював у своїй уяві їх спільне майбутнє. Але будемо відвертими, Вальдек і сам за щастя прибреше, коли потрібно.
Чи є якийсь вихід? Звичайно, почати казати правду. Нехай незручну чи важку, але правду. Та чи спроможні вони на таке? А у реальному житті?
📺 P.S. Фільм «Too old for fairy tales» можна переглянути на Netflix.